Синьозірка — велика кішка з льодяно-синіми очима, густо довгою шерстю, широкою мордою, навколо якої є срібна шубка та плечима, через які йде шрам.
Характер
Мудра, справедлива і розсудлива кішка, але в старості не змогла побороти всі свої страхи і переживання, які тягнули її, немов камінь під воду. Але Синьозірка знайшла в собі сили пожертвувати життям заради одноклановців, попросити вибачення у своїх дітей і вибачитися перед Вогнесердом, благословивши майбутнього провідника і подарувавши йому віру в себе, після чого пішла в Зореклан з ясним розумом.
Біографія
На волю!
Під час бійки за Сонячні Скелі Рудохвіст каже, що Синьозірка не чекала на те, що Річкових котів буде так багато. Вже після цієї сутички Синьозірка та Плямолистка розмовляють про поранення Мишошубки. Синьозірка сумно питає медикицю чи доводилося їй розмовляти з Зорекланом. Коли вона бачить як Плямолистка отримує пророцтво, вона зовсім не розуміє, як вогонь може врятувати Клан.
Синьозірка разом з Левосердом зустрічає Сіролапа та Рудька. Сіролап каже, що це провідниця його Клану. Та уважно дивиться на котика та розповідає. що вони слідкували за ними двома. Суворо наказавши їм сісти рівно, вона гадає, чи вартий кицюня місця у Клані, коли Левосерд каже, що Рудькові краще удома. Котик злить її, зазіхаючи на їхню здобич, та Синьозірка каже, що здобичі ніколи не буває забагато. Проте вона трохи вгамовується, розповідаючи Рудькові про лісове життя та Клани. Трохи подумавши та прийнявши до уваги думку Левосерда, вона пропонує Рудькові стати новаком Громового Клану, адже йому потрібно більше вояків. Левосерд зазначує, що Синьозірка не викидає слів на вітер. Провідниця також зазначає, що він відмовиться від життя кицюні, буде жити у холоді та полювати за здобиччю без усілякого затишку, але залишиться котом (тобто його не відведуть до Різуна). Рудько зацікавлений, але Синьозірка йде, адже їх шукає Тигрокіготь, залишаючи котика думати над майбутнім рішенням.
У таборі вона зустрічає Рудька, радіючи, що він врешті-решт прийшов, а не відмовився. Вирішивши, що тепер він готовий, вона скликає віче та розповідає про котика. Коли усі незадоволені, вона не зважає на це. Після бійки Довгохвоста та Рудька Синьозірка вгамовує Клан та віддає нашийника новакові. Після цього вона дає йому нове ім'я — Вогнелап. Але святкування перериває несподівана новина, яку приносить Тигрокіготь та Круколап — Рудохвіст помер.
Після того, як Синьозірка дізнається про це, вона мовчки сумує за ним. Сіролап каже, що вона буде сидіти над його тілом усю ніч. Синьозірка обирає воєводою Левосерда.
Синьозірка є серед тих, хто бачить Вогнелапа з Жовтоіклою, які їдять здобич не за Правильником. Вона дуже злиться, але ігнорує злість Темносмуга та каже, що усім Кланам відома хоробрість та мудрість Жовтоіклої. Пізніше оголошує віче Клану. Там вона розповідає про полонену Жовтоіклу, і хоча спочатку не зважає на ворожість котів, пізніше вимушена закликати їх замовчати. Вона дає ще кілька розпоряджень, а потім призначає собі учня — Вогнелапа. Тигрокіготь зазначає, що востаннє вона брала собі учня лише воєводи (хоча й справді це не так). Провідниця наказує Вогнелапові прибирати за Жовтоіклою та піклуватися про неї та закінчує віче. Проте пізніше, коли медикицька вже може полювати самостійно, вона звільняє котика від цих обов'язків.
Синьозірка сумнівається у вірності Вогнелапа, коли дізнається, що він розмовляв із Ляпком. Дізнавшись, що насправді це не так, вона задоволена та навіть дозволяє учневі піти на Зборище. Вона також каже, що вже довіряє Жовтоіклій, але поки що вона залишиться полоненою. Вже на Зборищі вона не сіє паніки, коли Зорелом каже, що потрібно починати без Вітряного Клану. Коли провідник вимагає здобичі інших Кланів для себе, вона каже, що обмізкує це рішення з Громовими котами.
Коли увесь Клан судить Жовтоіклу, Синьозірка не така агресивна, як інші, та дозволяє їй залишитися. Також вона каже, що не бачить сенсу в тому, щоб віддавати свої землі Зореломові, але піде до Місяцескелі, щоб спитати поради у предків.
Синьозірка бере з собою Вогнелапа, Сіролапа, Круколапа та Тигрокігтя. Вже біля Місяцескелі вона, скоріш за все, бачить видіння про те, що табір атакують, та наказує негайно повертатися. Коли коти спішать додому, вони зустрічають Ячменя, який вказує їм на інший шлях. Проте там вони бачать щурів, що б'ються з ними. Синьозірка втрачає життя, але прокидається знову, адже життів в неї дев'ять. Вогнелап лікує ії, а потім вона розмовляє з Тигрокігтем та повідомляє його, що її втрачене життя — п'яте.
Коли коти повертаються до Клану, вони бачать, що там йде кривава бійка. Синьозірка кидається боронити табір, не дивлячись на те, що поранена. Після закінчення бою вона бачить, що Левосерд помер, та розбита від горя. Проте настає місяцепік, та вона вимушена назвати новим воєводою Тигрокігтя.
Після тяжкої церемонії Синьозірка відхиляє пропозицію вояка про постійну охорону та проголошує Жовтоіклу постійним членом Громового Клану. Потім вона відсилає Довгохвоста та Темносмуга займатися будівництвом табору, а сама тренується с Вогнелапом. Синьозірка каже, що він сильний, хитрий та розумний, але йому потрібно буде боронити ворога, в якого буде все це. Вона показує йому кілька прийомів та хвалить його, кажучи, що він швидко вчиться.
Вона дивиться на кошенят Ряболиці, коли вони народжуються. Потім вона розмовляє з Вогнелапом та каже, що Тигрокіготь, на ії думку, вартий своєї посади, а ще що вона втратила сьоме, а не п'яте життя. Але раптом Морозошубчиних кошенят крадуть, Жовтоікла тікає, а Плямолистку вбивають (Синьозірка каже, що ії вбив вмілий вояк). Потім вона відправляє Вогнелапа шукати минулу медикішку, адже Тигрокіготь може ії вбити. Учень не знає, що вона також сказала Білоштормові піти.
Коли кошенят та Жовтоіклу повертають, Синьозірка назначає кішку новою медикішкою Громового Клану. Також вона присвячує Вогнелапа та Сіролапа у вояки та дає їм імена Вогнесерд та Сіросмуг. Також вона не дає рудому воякові поговорити з нею, адже за звичаєм коти мають мовчати усю ніч на варті.
Вогонь і крига
Синьозірка робить новаком Прудколапа. Перед Зборищем Вогнесерд вирішує розповісти ій про зраду Тигрокігтя та про Круколапа. Вона рада, що Круколап живий, але каже, що в кожного є своє місце. Вона також не вірить, що Тигрокіготь вбив Рудохвоста, адже тоді Рудохвіст мав був вбити Дубосерда, а це не шляхетно. На Зборищі Синьозірка оголошує, що їх новою медикицькою буде Жовтоікла, а також, що в Громового Клану є два нових вояка — Вогнесерд та Сіросмуг. Вона вгамовує Ночешкура та Кривозора, коли ті сваряться через рибу для Тіньового Клану. Коли ж провідники вирішують, що можна полювати на землях Вітряних вояків, Синьозірка каже, що вони ще повернуться. Повернувшись до табору, вона застерігає вояків не робити нічого, що б зближувало Річковий та Тіньовий Клани та відправляє Вогнесерда та Сіросмуга повертати Вітряний.
Провідниця дуже рада побачити своїх вояків та чути, що Клан повернено, але з жахіттям дізнається, що їх з Одновусом та Мертвоногом засікли Річкові вояки та що була бійка. Вона дає кожному з котів учня: Вогнесердові Попелапку, а Сіросмугові Орляколапа.
Коли учням проводять екзамен, Синьозірка задоволена успіхами Попелапки, але ії турбує зайвий ентузіазм. Вона радить Вогнесердові слідкувати за кошеням більше, але каже, що їй подобається, що вояк бере на навчання Орляколапа та Попелапку. Ще вона радить розповісти хворому Сіросмугові про успіхи його учня. Коли Вогнесерд заходить до тунелю Жовтоіклої, вона каже, що в Синьозірки білий кашлюк, а отже, в неї є ризик залишитися всього з одним життям.
Вогнесерд хоче провідати Синьозірку, але Морозошубка каже, що в провідниці зелений кашлюк, та ставить його на варті перед кублом провідниці. Проте Порохолап вимагає, щоб він його пропустив, адже Тигрокіготь знайшов докази Тіньового Клану на їх землях. Синьозірка дуже хвора, тому не може піти. Коли Жовтоікла просить Вогнесерда посидіти з провідницею, вона втрачає життя. Коли вона прокидається, їй вже краще. Тигрокіготь каже. що хоча Синьозірка одужала, в ії кублі все ще тхне хворобою.
Синьозірка зацікавлена, коли чує, що річка замерзла, та хоче обговорити це з вояками. У результаті обговорення вона каже, що Громовий Клан вирушає на заході сонця. Коли Сіросмуг каже, що скоро теплішає, Синьозірка вважає, що треба ще раз усе спланувати. Врешті-решт провідниця каже, що потрібно вирушати негайно.
Коли Вогнесерд та Сіросмуг б'ються, Синьозірка здивована та каже, що не терпітиме міжусобиць у скрутні для Клану часи.
Синьозірка здивована, коли Вогнесерд приносить маленьке кошеня до Громового Клану. Вона й справді шокована й коли дізнається, що він бачився з Принцесою. Вона вірить, що він не замислював нічого поганого, але не розуміє, нащо він приніс кошеня. Вона питається думки у своїх вояків, але усі вони проти малюка у таборі. Синьозірка хоче обдумати це на самоті. Коли Морозошубка повідомляє їй, що Ряболиця погодилася вигодувати кошеня, провідниця скликає віче Клану. Вона каже, що кошеня, скоріш за все, стане добрим вояком, та приймає його до Клану, нарікаючи Хмарком. Проте церемонії назовництва вона не проводить.
Коли Вогнесерд питає, чи може він піти на Зборище, Синьозірка дозволяє йому, але попереджує, що Річковому та Тіньовому Кланам буде багацько чого пояснити. Врешті-решт вона йде на Зборище зі своїми котами.
Там їх зустрічає Вітряний Клан. Поки усі дізнаються, як справи, Синьозірка не вітає повернених котів, а навпаки, розпочинає Зборище раніше за звичайне. Вона дуже розлючена тим, що Річковий Клан полював на Сонячних Скелях, та свариться через це з Кривозором. Проте вона не очікує на те, що якийсь з її вояків увесь час знаходився на території Річкового Клану. Вона свариться з Річковим та Тіньовим Кланами, але коли Зореклан закінчує Зборище, вона збирає свій Клан та йде. У таборі вона оголошує, що варто готуватися до союзу Річкового та Тіньового Кланів та змінює графік патрулів.
Синьозірка знаходиться у патрулі, коли Білошторм знаходить кролячі кістки з запахом Тіньового Клану на їх землях. Провідниця також знаходить залишки здобичі із запахом дружків Зорелома, проте не приймає участі у битві. Вона згодна тримати Зорелома у полоні, адже він сліпий та не може нікому зашкодити. Вона нарікає його Хвостоломом, адже він більше не провідник.
Синьозірка робить Пісколапку та Порохолапа вояками та нарікає їх Піскоштормою, а Порохолапа Порохошубом. Щоб зблизити Вогнесерда та Сіросмуга, вона відправляє їх полювати разом. Також вона відчитує кошенят Морозошубки, які втекли до лісу, та каже Вогнесердові, щоб навчив Хмарко дотримуватися вояцького правильника.
Вона погоджується допомогти Вітряному Кланові, на який напали, але сама не воює, адже відживає вже останнє своє життя.
Ліс таємниць
Синьозірка веде Громовий Клан на Зборище. Вона забороняє розповідати про Хвостолома, адже це зовсім не стосується інших. Вона поздоровляє Вітряний Клан з тим, що вони знову сильні, та представляє Зборищу Піскошторму та Порохошуба.
Коли Тигрокіготь каже, що від Вогнесерда та Сіросмуга пахне мишами, вона сердиться та каже, що вони полюватимуть до світанку та їстимуть лише, коли нагодують Клан. Коли завдання завершено, вона задоволена.
Вона проводить церемонію назовництва для Шиполапа , якому у виховниці дає Мишошубка, та Яснолапки, якій дає Білошторма. Незважаючи на всі спроби Вогнесерда довести Синьозірці зраду Тигрокігтя, провідниця йому не вірить. Коли він розповідає провідниці інформацію від Сіротоні, кішка дуже злиться і каже Вогнесердові, щоб той був вірний своєму Клану.
Синьозірка не дуже стривожена, коли дізнається, що на кордонах є якісь волоцюги. Проте ії турбує те, що річка розлилася, та каже, що не хоче, щоб якийсь Річковий кіт потонув.
Після того як Вогнесерд із Сіросмугом допомагали Річковому клану, провідниця карає вояків та Хмарка і на декілька днів робить вояків новаками, а кошеняті наказує продовжити допомагати старійшинам.
Коли Громовий Клан не може знайти шляху до Зборища, вона каже, що це дуже важливо, адже треба дізнатися, як інші Клани переживають паводки. Вона відправляє Тигрокігтя, Вогнесерда та Довгохвоста знайти суху дорогу. Навіть коли шлях не знайдено, Синьозірка продовжує намагатися його знайти, але їхні землі затопило, а єдиний існуючий шлях — через територію Тіньового Клану. Там ворожі вояки врешті-решт їх хапають, але Синьозірка спокійно просить їх пропустити. Вони йдуть на Зборище у супроводі цих котів.
Вже там провідницю звинувачують у тому, що вона вкриває Хвостолома у таборі. Вона каже, що не відпустить сліпого кота, адже це не шляхетно, але інші Клани, здається, забувають про це слово. Коли Річкові коти погоджуються провести їх додому через свої землі, Синьозірка зовсім не зауважує, а навпаки, цікавиться життям Мрячконіжки.
Синьозірка захищає табір, коли Вітряний та Тіньовий Клан атакують його, та захищає Хвостолома попри те, як цього не хочуть ії коти. Після бійки вона проголошує Орляколапа вояком та нарікає його Орлякошубом.
Після смерті Срібнострумки Синьозірка дуже сердиться, коли Рябохвоста проти того, щоб тримати у таборі кошенят, бо вважає, що кошенята ні в чому не винні. Вона каже Вогнесерду, що знала про стосунки Сіросмуга і річкової кішки. Вогнесерд допитуєтся, чого провідниця не поклала цьому край і каже, що вона прекрасно розуміє становище Сіросмуга. Сіра кішка розповідає воякові, як вона віддала кошенят, щоб стати воєводою замість кровожерливого Чортополоха, та про те, що Мрячконіжка и Каменешуб її діти.
Вона не карає Сіросмуга, адже те, що трапилося — вже достатньо. Клан розлючений, але їй все одно. Вона робить учнем Хмарка та дає йому у виховники Вогнесерда. Тепер його звуть Хмаролап.
Коли Річковий Клан приходить забрати кошенят, вона їх не віддає, але розуміє, що це питання часу. Трохи пізніше на Клан нападають волоцюги на чолі з Тигрокігтем, який намагається вбити Синьозірку. Вогнесерд серйозно ранить його, тож воєвода тепер беззахисний. Провідниця веде себе дуже втомлено та, здається, втрачає бажання вести Громовий Клан. Вона проголошує, що воєвода тепер в'язень, а потім виганяє його з лісу. Вона не називає нового воєводи навіть після місяцепіку, а це порушення вояцького правильника. Вона каже, що цю посаду займатиме Вогнесерд.
На наступний день Попелапка має видіння для провідниці — гнилу сороку поміж свіжини. Але ні в кого немає часу над цим думати, бо приходять Річкові вояки забрати кошенят. Синьозірка відмовляється, але їхній батько віддає їх добровільно.
Здіймається буря
Хмаролап та Вогнесерд згадують, що Синьозірка вигнала Тигрокігтя та зробила рудого кота воєводою.
Білошторм розповідає, що у яслах провідниці не було вже давно, можливо, тому що вона ще не оговталася після бійки. Вогнесерд йде спитати ії, кого дати у вчителі новим учням, але бачить, що життя Клану ії зовсім не цікавить та вона не довіряє жодному воякові. Більш того, вона навіть не пам'ятає, що Сіросмуг більше не в Громовому Клані. Тому провідниця скидає відповідальність за це на Вогнесерда.
Коли воєвода вирішує, хто буде вчителями, Синьозірка лякається, бо в таборі майже немає вояків, та наказує тримати там не менше трьох щодня. Потім вона дає нові імена Зололапові та Папоротелапці та дає їм у вчителі Порохошуба та Темносмуга.
Пізніше вона наказує Вогнесердові негайно вирушити з нею до Високих Скель. Вона не приймає запереченнь та не дозволяє нікому ще піти з ними. Синьозірка обирає довший шлях, можливо, щоб побачити своїх дітей. Проте на землі Вітряного Клану їх бачать ворожі вояки та не дать пройти. Провідниця так і не доходить до Високих Скель. їй дуже важко, але усе піклування Вогнесерда вона ігнорує.
Пізніше Синьозірка дозволяє Вогнесердові залишати лише двох котів у таборі, коли він переконує її, що так буде зручніше, а небезпеки вже немає, проте вона все ще не дуже зацікавлена життям Клану. Інші про це вже здогадуються та щось підозрюють. В день Зборища вона нібито починає за собою слідкувати та настільки ж серйозно, як раніше, відноситься до добробуту Клану. Вона вирішує не брати з собою ні Темносмуга, ні Порохошуба, ні Довгохвоста. На Зборищі Синьозірка проголошує, що Хвостолом мертвий, а Тигрокіготь більше не воєвода, ігноруючи питання, як та чому це сталося. Коли патруль знаходить двох вояків Тіньового Клану, провідниця розлючена та вимагає від котів, щоб вони пішли.
Синьозірку не влаштовує знахідка секретного тунелю, що використовують Тіньові коти. Вона не хоче давати їхньому Кланові приводу для бійки. Вона щаслива, коли Верболоза народжує, але не приховує, що все ще не довіряє старим Громовим воякам.
Коли Хмаролапа крадуть Двоноги, провідниця вважає, що така була воля Зореклану. Коли Громовий Клан страждає від спраги, Білошторм каже, що Синьозірка не хоче виходити з табору та не п'є достатньо води.
Коли до табору приносять мертвого Вітрогона, провідниця розлючена та налякані, вона у відчаї. Вона вважає, що Тигрокіготь хоче їй помститися, та хоче віддати життя за Клан, але Вогнесерд ії зупиняє. Синьозірка знову корить себе за те, що не розгледіла ворога у воякові, та ігнорує слова Клану про те, що вона у всьому винна. Вона залишається біля тіла Вітрогона на усю ніч разом з Білошторм. Коли Вогнесерд приходить до неї, щоб розповісти про патрулі, їй все-одно.
Хмаролап повертається, та Синьозірка непевна, чи варто його приймати, адже вважає, що Зореклан хотів, щоб він залишився. Поговоривши з Вогнесердом, вона розуміє, що помилялася як стосовно учня, так і стосовно Круколапа та Тигрокігтя. Вона вирішує, що дозволить Хмаролапові залишитись, а також зобов'яже кожного, хто побачить Круколапа на їхніх землях, вшановувати його як члена свого власного Клану. Вона не проголошує рішення на Високоскелі, але підзиває до себе Темносмуга та наказує йому розповісти усім їі волю.
Коли в таборі починається пожежа, Синьозірка смертельно налякана, тож Морозошубці доводиться підштовхувати їі. Вогнесерд виганяє її до інших, тож вона рятується. Проте коли увесь Клан біжить до ріки, вона розмовляє із Зорекланом, допоки її не підганяють Білошторм та Ряболиця. Вона перепливає річку з усім їі Кланом, але їй дуже важко через переправу, дим та зневіру. Коли Річковий Клан ділиться з нею їжею, вона ігнорує, навіть не приховуючи свою слабкість.
Синьозірка розлючена, коли Жовтоікла та Куцохвіст помирають, та негайно наказує Громовому Кланові повернутися, не дозволяючи Сіросмугові піти з ними. Вона каже, що у боргу перед Річковими котами. Кішка стає неймовірно жорсткою, вона підганяє старійшин, яких завжди поважала, та навіть не дивиться на спалений ліс. Вона наказує підвести їі до тіла Жовтоіклої, але вибігає у розпачі. Вона оголошує, що більше не вірить у Зореклан.
Вона часто їсть макове насіння, що їй дає Попелюшка. Біля неї вартують то Білошторм, то Мишошубка, то Прудколап. Синьозірка не ушановує померлих, як потребує ритуал (це робить білий вояк), та виходить з кубла лише раз. Також вона відмовляється йти на Зборище, хоча вона й провідниця, тож вояки приймають усі рішення за неї.
Небезпечний шлях
Як вже зазначено у минулій книзі, провідниця не присутня на Зборищі.
Вона все ще хворіє, але у шоці, коли дізнається, що Тигрозір тепер провідник. Вона розлючена на Зореклан, бо вони піднесли зрадника до такої важливої позиції. Вона обурена й на інших провідників, особливо на Високозорого, бо вони йому дозволили. Провідниця каже, що Зореклан їі покинув та не врятує їх, коли Тигрозір атакує. Вона хоче, щоб він зустрів добрий опір, тому наказує подвоїти патрулі, поставити у таборі варту та частіше перевіряти кордони Тіньового Клану та не сприймає відмови.
Вона також відмовляється висвячувати усіх новаків, окрім Хмаролапа, у вояки, тому що вважає, що усі їх вчителі — зрадники.
Коли Попелюшка перевіряє Сніжка на глухоту, Синьозірка зацікавлено виходить на галявину, а потім виносить вирок — кошеня ніколи більше не стане вояком. Не зважаючи на лють та образу Крапохвістки, яка втікає нянчитися зі Сніжком, провідниця наказує Попелюшці поговорити з нею, щоб вона поставила Клан перед своїм дитям. Їй зовсім все-одно на малюка та його мати.
Вогнесерд гадає, що в неї вже зовсім все добре, бо вона активніша, ніж раніше. Але вона все ще дуже агресивна, бо коли воєвода розповідає їй про численні сліди собак по їхніх землях, вона одразу запевнює себе та Вогнесерда, що це вояки Вітряного Клану, хоча для цього й нема жодних доказів.
Родовід
Пара:
Діти:
- Мрячконіжка
- Каменешуб
- Невідоме кошеня
Цікаві факти
- Спочатку автори хотіли дати Синьозірці ім'я Місяцезірки, проте вирішили зберегти назви, пов'язані з місяцем, для святих місць. Дивно, що також вояцьким ім'ям Синьозірки мало бути Місяцескеля. Коли від кореня "Місяце-" відмовились, ії назвали Синьоскеля, але вирішили відмовитися від зв'язку зі скелями остаточно.
- У Зореклані Синьозірка буде парою Дубосерда, але у книгах, на жаль, ми цього вже не почуємо.
- У роду Синьозірки є російські голубі кішки.
- Ближче до кінця життя в Синьозірки була психічна хвороба, що не давала їй запам'ятовувати усе чітко та сплутувала спогади.