Вікі з Котів-Вояків
Advertisement
Вікі з Котів-Вояків
Використання цієї моделі при створенні творчого контенту дозволене лише за умови вказання Вікі як власника моделі ("Моделі взяті з Вікі з "Котів-Вояків"", бажано додавати посилання). Переробляти, модернізувати, змінювати моделі під себе заборонено.

Каменешуб — сірий кіт з блакитним відливом та блакитними очима, що має пошрамовані вуха, одне з яких майже цілком відірване. У нього масивні плечі[1].

Життєпис[]

Спецвидання «Пророцтво Синьозірки»[]

У пролозі Каменешуб із Мрячконіжкою допомагають Вогнесерду витягнути Синьозірку із води. Кішка просить пробачення у них, що вона віддала їх, і каже, що Дубосерд пообіцяв, що Сіротоня буде хорошою матір'ю, на що Каменешуб відповідає, що вона й була. Каменешуб та Мрячконіжка невпевнено перезираються, та все ж пробачають матір перед її смертю.

Камінчик народжується у Громової воячки Синьошубки та Річкового вояка Дубосерда.

Пізніше мати відносить Камінчика разом із сестрами до батька в Річковий Клан.

Через багато повень він стає вояком Каменешубом.

Цикл «Пророцтва починаються»[]

На волю![]

Каменешуб — вояк Річкового Клану. Він приймає участь у битві за Сонячні Скелі та б'ється з Рудохвостом. Воєвода Громового Клану притискає його до землі, але вояка рятує Дубосерд, кажучи, що жоден вояк не скривдить його.

На Зборищі Сіролап розповідає Вогнелапові про Каменешуба як про величного вояка.

Вогонь і крига[]

Каменешуб бореться з Вогнесердом, коли Річковий та Тіньовий Клани атакують Вітряний. Громовий вояк гідно бореться з Річковим, але скоро Білошторм вступає у бійку, та Вогнесерд полишає вояків.

Ліс таємниць[]

Каменешуб є у патрулі, коли Срібнострумка зустрічається з Вогнесердом та Сіросмугом. Річкова воячка каже йому, щоб він йшов далі та не чекав на неї. Після одного зі Зборищ Вогнесерд порівнює Синьозірку, Мрячконіжку та Каменешуба, дивуючись наскільки вони подібні.

Синьозірка пізніше розкриває Вогнесердові, що Каменешуб, Мрячконіжка та ще одне померле кошеня насправді були її кошенятами, але вона віддала їх до Річкового Клану.

Здіймається буря[]

Ми бачимо Каменешуба на Зборищі біля Кривозора.

Коли Синьозірка та Вогнесерд йдуть до Високих Скель біля кордону Річкового Клану, останній думає, чи не сподівається вона зустріти там Каменешуба.

Небезпечний шлях[]

Леопардозірка стає новою провідницею Річкового Клану та обирає Каменешуба своїм воєводою. Під час бійки за Сонячні Скелі він та Мрячконіжка атакують Синьозірку, але Вогнесерд зупиняє їх та кричить, що вона їх мати, але коти не погоджуються.

Каменешуб стає вчителем Бурелапа.

Перед смертю Синьозірки Каменешуб та Мрячконіжка кажуть, що пробачають їй за те, що вона віддала їх Річковому Клану. У таборі Громового Клану вони прощаються з нею.

Темні часи[]

Коти Громового Клану не довіряють Каменешубові та Мрячконіжці, тож вони розповідають, що їх мати — Синьозірка.

Після створення Тигрового Клану Тигрозір примушує Каменешуба вбити Бурелапа та Перолапку, оскільки в них є кров Громового Клану. Це має бути доказ вірності Каменешуба Тигровому Кланові, але він з цим не погоджується. Темносмуг кидається на змученого та голодного воєводу, але Каменешуб все одно відбиває його атаки. Тоді Тигрозір наказує Чорноногові добити Каменешуба. Той та Темносмуг разом стримують воєводу на землі, а чорно-білий кіт розрізає Каменешубові горлянку. Вояк помирає. Після кінця Зборища Леопардозірка швидко прощається з вірним воєводою.

Перед бійкою з Кривавим Кланом Вогнезір бачить Каменешуба у Зореклані.

Путівник «Таємниці Кланів»[]

Він зазначений новаком Кривозора і воєводою Леопардозірки.

Також його помітно в розповіді про повінь у Річковому Клані.

Родовід[]

Мати:

Тато:

Прийомна мати:

Сестри:

Бабуся:

Дідусі:

Дядько:

Тітка:

Племінник:

Двоюрідний брат:

Двоюрідна сестра:

Двоюрідні племінниці:

Двоюрідні племінники:

Двоюрідні внучаті племінниці:

Двоюрідний внучатий племінник:

Двоюрідний дідусь:

Цікаві факти[]

  1. Каменешуба було названо на честь Синьозірчиного вчителя.
  2. Через Синьозірку він має кров Громового Клану.

Помилки[]

  1. У «На волю!» Каменешуба називали Скелешерстом, проте надалі відмовились від цього імені.
Advertisement